Стаття 307 ГК України. Договір перевезення вантажу

Розділ VI. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання › Глава 32. Правове регулювання перевезення вантажів

Господарський кодекс України · редакція від 28.08.2025 · zakon.rada.gov.ua

Господарський кодекс України втратив чинність. Нижче наведено текст останньої редакції від 28.08.2025.

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

3. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

4. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на внутрішньому водному транспорті, спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

{Частина четверта статті 307 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 }

5. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

{Частина п'ята статті 307 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 }

Судова практика за статтею 307 ГК України

LEX знаходить рішення Верховного Суду та інших судів, які застосовують цю статтю, і пояснює правові позиції з посиланнями на джерела.

Спробувати LEX безкоштовно