1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
2) призначення судом експертизи;
3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;
4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;
{Пункт 5 частини першої статті 228 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 }
6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;
7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
2. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.
3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.