Стаття 130 КК України. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Особлива частина › Розділ II. Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи

Кримінальний кодекс України · редакція від 15.04.2026 · zakon.rada.gov.ua

1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

карається пробаційним наглядом на строк до п’яти років або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

{Стаття 130 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3342-IX від 23.08.2023 }

Судова практика за статтею 130 КК України

LEX знаходить рішення Верховного Суду та інших судів, які застосовують цю статтю, і пояснює правові позиції з посиланнями на джерела.

Спробувати LEX безкоштовно