Стаття 509 ЦК України. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

Книга п'ята. Зобов'язальне право › Розділ I. Загальні положення про зобов'язання › Глава 47. Поняття зобов'язання. Сторони у зобов'язанні

Цивільний кодекс України · редакція від 05.08.2026 · zakon.rada.gov.ua

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

{Частина перша статті 509 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1984-VIII від 23.03.2017 }

2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

3. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судова практика за статтею 509 ЦК України

LEX знаходить рішення Верховного Суду та інших судів, які застосовують цю статтю, і пояснює правові позиції з посиланнями на джерела.

Спробувати LEX безкоштовно