Стаття 232 ЦПК України. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків

Розділ III. Позовне провадження › Глава 6. Розгляд справи по суті › § 3. З’ясування обставин справи та дослідження доказів

Цивільний процесуальний кодекс України · редакція від 05.08.2026 · zakon.rada.gov.ua

1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду ставити свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість ставити йому питання.

5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

Судова практика за статтею 232 ЦПК України

LEX знаходить рішення Верховного Суду та інших судів, які застосовують цю статтю, і пояснює правові позиції з посиланнями на джерела.

Спробувати LEX безкоштовно